Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
обвикати — обвикнути (призвичаюватися до нового місця, людей, обставин, середовища тощо), звикати, звикнути, оббуватися, оббутися, оговтуватися, оговтатися, обізнаватися, обізнатися, освоюватися, освоїтися; призвичаюватися, призвичаїтися (набувати досвіду) … Словник синонімів української мови
обвикати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
обвикнути — див. обвикати … Український тлумачний словник
обвикти — див. обвикати … Український тлумачний словник
освоюватися — ююся, юєшся, недок., осво/їтися, о/юся, о/їшся, док. 1) Звикати до незнайомого місця, середовища і т. ін.; обвикати. || з чим. Призвичаюватися до чого небудь незвичного або неприємного. 2) з чим. Набувати досвіду в чому небудь, засвоювати певну… … Український тлумачний словник
звикати — звикти, звикнути 1) (перев. з інфін. набувати звички робити що н.), навикати, навикнути, звикатися, звикнутися 2) (до кого чого й з інфін. повністю пристосуватися до кого / чого н., уважати щось звичайним, звичним), звикатися, звикнутися,… … Словник синонімів української мови
обвикнути — див. обвикати … Словник синонімів української мови
оговтуватися — оговтатися (призвичаюватися до кого / чого н.), освоюватися, освоїтися, обвикати, обвикнути, оббуватися, оббутися … Словник синонімів української мови
